Key Points
- • Розрив в освітніх результатах між корінними та некорінними учнями з роками зменшився, але все ще залишається.
- • Деякі експерти вважають, що впровадження ініціатив у сфері освіти, очолюваних корінними народами та орієнтованих на культуру, покращить результати навчання всіх дітей.
- • Випускниця 12 класу вважає, що її академічні досягнення стали можливими завдяки підтримці вчителів та зв'язку з культурою через школу.
До європейської колонізації корінні народи Австралії, як вважають представники перших націй, мали багаті освітні системи, тісно пов'язані з землею, знаннями та громадою. Ці традиції продовжують давати цінний досвід і сьогодні.
Однак нерівність у результатах навчання все ще існує. Учні з числа корінних народів мають нижчі показники відвідуваності школи, грамотності, у тому числі математичної, а також представництва в університетах. Це пов'язано з історичними та поточними факторами, такими як дискримінація, відсутність культурно інклюзивної освіти та соціально-економічна нерівність.
Важливо визнати історію дискримінації, з якою стикаються діти корінних народів, коли обговорюється питання про те, як подолати розрив в освіті, каже Шарон Девіс, представниця народу барді та кіжа, генеральна директорка Національної корпорації освіти корінних народів Австралії та мешканців островів Торресова протоки
«З самого початку законодавство та політика явно спрямовані на те, щоб утримати дітей Абориґенів від навчання в школі», зазначає Ш. Девіс, посилаючись на нещодавній звіт Національної коаліції з питань освіти корінної молоді.
У ньому висвітлено такі політичні заходи, як політика виключення на вимогу, запроваджена на початку 20 століття, коли некорінне населення могло вимагати виключення дітей Аборигенів зі шкіл.
Sharon Davis, CEO of NATSIEC Source: Supplied / Sharon Davis
У рамках цих вибачень було взято зобов'язання подолати розрив між корінними та некорінними австралійцями в різних сферах життя, зокрема в освіті.
Ключовою метою того, що зараз є Національною угодою про подолання розриву, є реформування способу роботи уряду з корінними народами та громадами для подолання нерівності, зокрема зобов'язання створити сектор, контрольований громадою.
«Ми знаємо, що організації, контрольовані корінними громадами, є найстабільнішим способом задоволення потреб громад», — каже Ш. Девіс і наголошує:
«Там, де наші люди керують освітою, ми бачимо кращу залученість, кращі результати та міцніші шляхи для нашої молоді».
READ MORE
What is Closing the Gap?
Could cultural education be the way forward?
Dr Anthony McKnight is an Awabakal, Gameroi and Yuin man, working at the University of Wollongong’s Woolyungah Indigenous Centre.
He has spent many years teaching and researching how to embed Aboriginal pedagogy in curriculum, policy, and practice.
Dr McKnight believes we need to reframe what closing the gap means in Indigenous education.
“For me, if you got a spectrum there, you've got Aboriginal education and Western education and then the Aboriginal student in between.”
He says closing the gap initiatives typically aim to bring the student closer to the Western education end of the spectrum.
“But it leaves a massive gap back to their own education system.”
“For me it should be about the Aboriginal child in the middle and then the two knowledges come together to that middle ground. Our students have got to be skilled to be able to live in both knowledge systems.”
Dr McKnight has spent years teaching and researching how to embed Aboriginal pedagogy in curriculum, policy, and practice. Source: Supplied / MichaelDavidGray
Чи може культурна освіта бути шляхом уперед?
Д-р Макнайт вважає, що нам потрібно переосмислити значення поняття «скорочення розриву» в освіті корінних народів.
«На мій погляд, якщо взяти спектр, то в одному його кінці буде освіта аборигенів, в іншому — західна освіта, а посередині — Абориґенські студенти».
Він каже, що ініціативи з подолання розриву зазвичай мають на меті наблизити учнів до західної освіти, яка знаходиться на одному кінці спектру.
«Але це залишає величезний розрив між ними та їхньою власною системою освіти».
«На мою думку, слід зосередитися на аборигенських дітях, які знаходяться посередині, а потім об'єднати ці два види знань у середині. Наші учні повинні бути кваліфікованими, щоб мати змогу жити в обох системах знань».
Доктор Макнайт багато років викладав і досліджував, як інтеґрувати педагогіку Абориґенів у навчальні програми, політику та практику. Джерело: надано / MichaelDavidGray
Доктор Макнайт вважає, що важливо популяризувати освітні практики, які поєднують західну освіту та системи знань корінних народів, щоб діти могли дізнатися про землю, на якій вони живуть, і про те, як про неї дбати:
«Намагатися піклуватися не тільки про дітей аборигенів, але й про дітей неаборигенів, дбаючи про це місце... Це суть, яка надає нам усе необхідне, і ми всі ходимо по тій самій землі, п'ємо ту саму воду, дихаємо тим самим повітрям».
Рівність результатів освіти — дорожня карта, що розробляється
Згідно з останніми даними, опублікованими в Національній угоді про подолання розриву, розрив в результатах освіти між корінними та некорінними учнями з роками зменшився, але все ще залишається.
«Наприклад, рівень утримання корінних учнів у середній школі зараз становить 59%, порівняно з некорінними учнями, який становить близько 85%», — каже Ш. Девіс і продовжує:
«І коли ми бачимо розриви в результатах, це більше відображає те, як освіта не змогла допомогти учням та молоді, які належать до корінних народів та мешканців Островів Торресової протоки, а не навпаки».
Retori Lane (L) with her mother, Jenadel Lane. Source: Supplied / Retori Lane
Вона є частиною найбільшої групи корінних учнів, які закінчили 12 клас у Новій Південній Валії.
Пана Лейн каже, що підтримка в навчанні зіграла вирішальну роль. Її мережа підтримки включала шкільний персонал, вчителів-представників корінного населення та працівників Національної корпорації корінних народів Австралії (NASCA), організації, яка реалізує програми в Новій Південній Валії та у Північній Території, допомагаючи учням з корінного населення зв'язатися зі своєю культурою та досягти успіху в школі:
«Я, безперечно, отримала велику підтримку, особливо від усього персоналу», – каже вона. «А також від працівників NASCA. Вони приходили, супроводжували нас на уроки, допомагали протягом усього навчання. А вчителі завжди були готові допомогти з будь-чим».
Мати Реторі, Дженадель, є заступницею директора Dubbo Senior College, де закінчила навчання її дочка, і була першою в родині, хто вступив до університету.
Вона вірить, що індивідуальна підтримка та культурно чутливе середовище дають змогу всім учням отримати максимум від освіти:
«Я дуже хочу, щоб діти Аборигенів закінчували 12 клас, бо це той невеликий внесок, який я можу зробити для своєї громади, тому я стала вчителькою. І, сподіваюся, це відкриє для них двері в життя після школи».
Реторі буде здобувати бакалавр мистецтв зі спеціалізацією в галузі корінних народів:
«Я намагаюся стати в позицію, з якої зможу навчати інших дітей корінних народів, які втратили це через покоління. Сподіваюся, що зможу допомогти в процесі відродження культури, повернути її до життя».
*******
Підпишіться або слідкуйте за подкастом «Australia Explained», щоб отримати більше цінної інформації та порад про те, як облаштуватися в новому житті в Австралії.
У вас є питання або ідеї для тем? Надішліть нам електронного листа на адресу australiaexplained@sbs.com.au
READ MORE
Who are the Stolen Generations?
Subscribe to or follow the Australia Explained podcast for more valuable information and tips about settling into your new life in Australia.
Do you have any questions or topic ideas? Send us an email to australiaexplained@sbs.com.au
