Розповідь про благородну і мудру жінку з роду давнього і славетного, що активно ширила і берегла національну культуру, піклувалася організацією просвіти рідного краю, про “волинянку козацького характеру”, яка давним-давно зронила: “Якщо зерно пшеничне, упавши в землю, не вмре, то зостанеться самотою. А якщо вмре, то багато плоду приносить.” Давно-давно померла Єлисавета Гулевичівна (Гулевич) у своїй скромній хатині на тихій зеленій вуличці Луцька...
Yelysaveta Hulevychivna (Hulevych). Source: Ukrainian History.