Австралія домагатиметься реформування Організації Об'єднаних Націй, якщо отримає місце в Раді Безпеки, заявила Міністр закордонних справ Пенні Вонґ, яка разом із Прем'єр-міністром Ентоні Альбанізі прибула до Нью-Йорка для участі в Генеральній Асамблеї ООН.
У розмові з SBS News пенні Вонґ зазначила, що використання Росією права вето для уникнення наслідків під час вторгнення в Україну є прикладом того, у яких сферах Австралія прагнутиме реформ.
«Ми вже давно відстоюємо позицію щодо реформи права вето і знаємо, що раніше ним зловживали», — сказала Вонг у понеділок в інтерв’ю SBS News.
«Що стосується вторгнення Росії в Україну, то постійний член Ради Безпеки скористався правом вето, щоб запобігти вжиттю будь-яких заходів у зв’язку з власним порушенням Статуту. Це був приклад ситуації, в якій ми хотіли б провести реформу».
До складу Ради Безпеки входять п’ятнадцять країн , а п’ять її постійних членів — Китай, Франція, Росія, Велика Британія та США — мають право накласти вето на будь-яку резолюцію чи рішення.
У 2022 році Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки, в якій її спроби незаконно анексувати чотири регіони України були названі «загрозою міжнародному миру та безпеці» і містилася вимога до Росії «негайно, повністю та беззастережно вивести всі свої військові сили» з території України. Десять із п’ятнадцяти членів проголосували за резолюцію, а чотири утрималися.
П. Вонґ зазначила, що Австралія «за реформи», але австралійці — «дуже практичні люди».
«Ми визнаємо, що правила мають дотримуватися; ООН потребує реформи.
Ми хочемо переконатися, що там, де це дійсно має значення, ми й надалі братимемо участь у визначенні напрямків цієї реформи».
Вонг підтримав кандидатуру Альбанезе на місце в Раді, яке Австралія не займала з 2014 року. На запитання, чи не роблять права вето в їхньому нинішньому вигляді цю кампанію зайвою, Вонг підтвердив, що продовжуватиме її.
«Ми, можливо, і знаходимося далеко від Нью-Йорка, але ми не відірвані від решти світу, а світ справді впливає на те, що відбувається в нашій економіці та в нашому житті.
Тому я б сказав, що ми хочемо мати можливість відстоювати інтереси Австралії на кожному важливому форумі, а Рада Безпеки ООН є важливим форумом».
Міжнародне право під «тиском»
Міжнародне право перебуває під «значним тиском», зазначила Пенні Вонґ, але найкращою реакцією було б, якби країни «об’єдналися» та відстоювали дотримання міжнародного права.
«У вас є два варіанти, чи не так? Ви можете розвести руками і сказати: «Я здаюся». Або ви можете сказати: «Це насправді важливо для багатьох країн».
«Ми не є наддержавою, але ми — країна, що має вагу та силу, щоб співпрацювати з іншими й намагатися забезпечити дотримання важливих правил».
На запитання, чи може Австралія притягнути США до відповідальності за звинувачення щодо війни в Ірані, а також за їхні дії у Венесуелі, П. Вонґ відповіла, що завданням міжнародної спільноти є розробка правил, яких «ми дійсно хочемо дотримуватися, які для нас мають значення».
«Я вважаю, що торговельні угоди мають для нас значення. Вони, безперечно, важливі для Австралії, і ми дуже чітко висловили свою незгоду з адміністрацією Трампа».
Однак Австралія не має наміру приєднатися до своїх однодумців серед міжнародних партнерів у застосуванні більш широких санкцій щодо ізраїльських поселень на Західному березі, зазначила П. Вонґ, маючи на увазі «цільові санкції», оголошені на початку цього місяця, коли Велика Британія заборонила торгівлю з окупованими територіями, а дев’ять європейських країн заявили, що розглядають можливість вжиття аналогічних заходів.
«Я вже заявляла, що ми будемо застосовувати цільові санкції», — сказала П. Вонґ, зазначивши, що жодна з країн, які оголосили про намір запровадити санкції в загальному порядку, поки що їх не впровадила.
«І ми, безумовно, будемо співпрацювати з ними в цьому процесі, щоб зрозуміти, як саме вони планують вирішувати це питання», — сказала вона, додавши, що має «дуже чіткий намір» вжити додаткових заходів проти поселень, «які є перешкодою для миру», та «вчиняють дії, що зменшують ймовірність створення двох держав» у випадку з поселенням Е-1 — суперечливим планом забудови коридору площею 12 квадратних кілометрів на Західному березі.
«Ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з країнами, що поділяють наші погляди, так само, як ми це робили рік тому, коли разом з іншими визнали державу Палестину, що стало одним із попередніх кроків до мирного плану, який ми хочемо бачити реалізованим».
Щоб отримувати найсвіжіші новини від SBS News, завантажте наш додаток та підпишіться на нашу розсилку.
******
For the latest from SBS News, download our app and subscribe to our newsletter.
