ТРАНСКРИПТ. АУДІО ДОСТУПНО В ПЛЕЄРІ
«Розп’ятий хлопчик» — сумнозвісний фейк російського державного телебачення про Донбас.
У сюжеті Першого телеканалу Росії в липні 2104 року було показано інтерв'ю, в якому стверджувалося, що українські солдати розіпнули трирічного хлопчика на головній площі міста Слов'янська.
Фейк був швидко спростований кількома незалежними російськими ЗМІ, але наслідки виявилися далекосяжними.
Євгеній Фельдман — фотожурналіст, що на той момент працював з «Новою газетою», у той час знаходився в Слов'янську і зміг першим спростувати фейк про хлопчика.
«Російський уряд намагається перевантажити людей цими жахливими історіями, сподіваючись, що деякі з них запам'ятаються. Коли я був пізніше на захопленій частині сепаратистами, то я зустрів хлопця, який дійсно пішов воювати, тому що повірив в історію про хлопчика, якого катували».
У новій доповіді Європейської служби зовнішніх зав’язків говориться, що Росія активно використовує маніпулювання інформацією як військову стратеґію, намагаючись поставити під загрозу міжнародну підтримку України.
У доповіді, опублікованій у кінці серпня цього року, говориться, що дезінформаційні операції Росії спрямовані на те, щоб «схилити міжнародну думку до виправдання аґресивної війни Росії» і відвернути увагу від її атак на цивільні об'єкти та інфраструктуру, а також від передбачуваних військових злочинів.
Патрік Бєлер — засновник дослідницького бюро Gazzetta, що базується в Таллінні та Нью-Йорку.
Gazzetta допомагає медіа- і технологічним компаніям знаходити способи обходу цензури і стеження, особливо в умовах авторитарних режимів.
«Особи, що спеціалізуються на дезінформації, дійсно, ретельно вивчили, як працює журналістика, як ведеться журналістика в західному стилі, і шукають способи, як її зруйнувати».
EUvsDisinfo — проєкт Європейського Союзу з боротьби з кремлівською пропаґандою.
За останнє десятиліття проект викрив більше 18 000 випадків російської дезінформації, у тому числі більше 600 випадків звинувачення України в тому, що вона нібито є «нацистською» або «фашистською» державою.
Доктор Роберт Горват, фахівець з російської політики з університету La Trobe University в Мельбурні. Він відмічає, що існує кілька тривожних сигналів, на які варто звертати увагу, коли справа стосується російської дезінформації про Україну.
«Головним червоним прапором є звинувачення лідерів українського уряду в співчутті нацизму, попри те, що члени єврейської сім'ї Зеленского загинули під час Голокосту. Ще одним червоним прапором, на мій погляд, являється ідея про те, що етнічні росіяни в Україні піддавалися пригнобленню і їх необхідно звільнити».
Хоча ООН неодноразово заявляла про суверенітет України, Росія окупувала як мінімум 20% її території.
Експерти вважають, що незалежним ЗМІ практично неможливо працювати в окупованому Донбасе сьогодні.
Знову пан Є. Фельдман:
«Є деякі прес-тури, доступні для західних фотографів (чи) кореспондентів, працюючих в західних ЗМІ... Я думаю, що велика частина того, що вони бачать, — свого роду постановка».
Широкомасштабний характер російських дезінформаційних кампаній відносно добре відомий європейським ЗМІ і їх аудиторії.
Проте в австралійських ЗМІ це питання обговорюється мало.
У жовтні 2024 року в ході розслідування Сенату з питань допомоги Австралії Україні були представлені матеріали, в яких згадувалися приклади, коли австралійські ЗМІ пропускали дезінформацію у свій ефір.
Сенатський звіт у результаті ухвалив: «Очевидно, що Росія не притягується до відповідальності за поширення пропаґанди».
У відповідь на звіт у Федеральному уряді Австралії заявили, що йому відомо про різні кампанії з ддезінформації і що він координує свої дії з національними розвідувальними службами для протидії цієї діяльності.
Знову пан П. Бєлер:
«Журналісти, які, можливо, не дуже добре знайомі з темою, можуть шукати дві сторони історії з кращих мотивів. Але в результаті досягається неправдивий баланс між жертвою і аґресором».
На мітинґу на початку цього року Антон Богданович, представник громадської групи «Українці в Сіднеї», сказав наступне:
«Це є те, що цього люди не розуміють - що нормальні люди перетворюються на монстрів, які підтримують усі ці звірства. І причина тому — пропаґанда».
Цей репортаж був підготовлений у рамках дослідницької поїздки, організованої Міністерством закордонних справ Німеччини спільно з Національним прес-клубом Австралії.