******
Щоб дізнатись більше історій, послухати інтерв’ю та новини, перегляньте нашу колекцію подкастів SBS Ukrainian - SBS Українською.
******
Власне виробництво України, реальний сектор економіки, промисловість упродовж воєнних років лише падають – україна втрачає території, кадровий потенціал, російськими обстрілами знищено енерго інфраструктуру, низку найбільших підприємств, які приносили до війни значну валютну виручку державі. Навіть агросектор, який стабільно працює, втратив через окупацію та наближеність до лінії фронту. На цих землях більше не вирощується українська агропродукція. Хоча саме аграрний сектор формує близько 17% ВВП, генерує майже половину валютної виручки та стабільно забезпечує присутність української продукції на світових ринках. Національний банк погіршив свій прогноз щодо зростання внутрішнього валового продукту на дві десятих відсотка. Наразі оборонний і аграрний сектор залишаються головними драйверами української економіки. Промислове виробництво скорочується. Приміром, виробництво сталі в україні порівняно з 2019-им роком впало втричі. Близько 40-ка відсотків виробничих потужностей втрачено. Розповідає економічна оглядачка Наталія Сененко.
Складною для економіки залишається демографічна ситуація в україні. Населення України скорочується і стрімко старіє. За прогнозами, до 2050-го року кожен четвертий українець буде пенсійного віку, а частка молоді до 15 років скоротиться до менш ніж 13%. Така вікова структура фактично підриває основи економіки, адже зменшується кількість робочих рук, зростає навантаження на соціальну систему. Втрати України за 11 років війни становлять 10 мільйонів людей. Це ті, хто не народився, помер, загинув та виїхав. Про це повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова. Однак не всі із цих втрат - незворотні.
Як же нині влаштований український бюджет? Близько 65 млрд доларів власних ресурсів ідуть на безпеку й оборону, а соціальна сфера, медицина, освіта тримаються на 45-ти мільярдах зовнішньої допомоги. Розповідає економіст, радник президента України в 2019-2024 роках Олег Устенко.
Важливою новиною для України наприкінці року стало рішення Європейського Союзу надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро. Лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб. Початковий план передбачав залучення до 210-ти мільярдів євро заморожених активів РФ, однак, країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди з цього питання. Головним противником використання російських активів виступила Бельгія через надто високі юридичні ризики для країни. Саме в цій країні зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Тож Україна отримуватиме кредити за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі. Погашати кредит Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані війною проти України. Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде. Говорить Президент Володимир Зеленський....
Україна має великий інвестиційний потенціал. Хоч іноземний інвестор поки й не поспішає заходити на український ринок. Економіст Андрій Новак наголошує, що, насамперед, оцінюючи реалії української економіки слід усвідомлювати, що в будь-якому стані економіка України є частиною світової економіки.
******
Щоб дізнатись більше історій, послухати інтерв’ю та новини, перегляньте нашу колекцію подкастів SBS Ukrainian - SBS Українською.
Слухайте SBS Ukrаinian нa Spotify Apple Podcasts і у мережі YouTube
Приятелюйте з нами у мережі Facebook - SBS Ukrainian
Слухайте SBS українською в п'ятницю з 18:00 на SBS Radio 2.Повторeння програми у суботу о 14:00 на національній радіомережі SBS.
Щоб знайти радіочастоту у вашому реґіоні, натисніть тут.
Щоб слухати цифрове радіо, знайдіть «SBS Radio». Для прослуховування аудіопрограми через цифрове телебачення SBS знайдіть SBS Radio 2 на каналi 302.
