Exclusive

«Моторошне» місто, де на людей полюють дрони, а вони живуть під сітками

Австралійський журналіст Френсіс Фаррелл живе в Україні, щоб задокументувати людські жертви війни. Він каже, що для багатьох реальність є надто суворою.

A graphic image of a man in a bulletproof vest in the foreground. In the background is a street covered by an anti-drone net and a building in ruins. — Just across the Dnipro River from Russian positions, the city of Kherson in southern Ukraine is subjected to near-constant bombardment by daily drone attacks. Source: Supplied / The Kyiv Independent/SBS

******

Щоб дізнатись більше історій, послухати інтерв’ю та новини, перегляньте нашу колекцію подкастів SBS Ukrainian - SBS Українською.

******

Місто Херсон на півдні України, розташоване на протилежному березі Дніпра від російських позицій, зазнає майже постійних бомбардувань у вигляді щоденних атак дронів. Джерело: Надано / The Kyiv Independent/SBS

Російські дрони націлені на українських цивільних мешканців у рамках того, що стало відомим як «людське сафарі». Мешканці Херсона зараз живуть під протидроновими сітками, під постійним наглядом та щоденною загрозою атаки. Дивіться повний репортаж Френсіса Фаррелла для видання «The Kyiv Independent» під назвою «Херсон: полювання дронів» о 21:30 (AEST) у вівторок, 23 червня, на каналі SBS або на SBS On Demand.

Попередження: викладені матеріали можуть викликати емоційне занепокоєння

Парамедик Ілона Осадча добре знає той нестерпний біль, коли тримаєш дитину на руках і відчуваєш, як згасає її життєве тепло.

Для працівників екстрених служб, які працюють на передовій в одному з найнебезпечніших міст України — Херсоні, — це стало надто звичним досвідом.

«Не одна дитина померла в моїх обіймах. Не одна дитина зазнала каліцтв. Це важко», — каже вона.

Це обласне місто розташоване на березі стратегічно важливої річки Дніпро, трохи північніше від Криму, який Росія анексувала у України в 2014 році, що зробило його однією з перших цілей для наступу.

Як наслідок, місцеві мешканці живуть під майже постійною загрозою нападу.

У розмові з австралійським журналістом Френсісом Фарреллом Ілона згадує останню дитину, яку їй не вдалося врятувати.

A woman with hair tied back wearing a brown top sits in a hospital ward with an anxious expression on her face. — Living in one of Ukraine's most dangerous cities, Kherson, paramedic Ilona Osadcha says she finds it hard to think about the children she's been unable to save. Source: Supplied / The Kyiv Indepdendent

Мешкаючи в одному з найнебезпечніших міст України — Херсоні, фельдшерка Ілона Осадча каже, що їй важко думати про дітей, яких вона не змогла врятувати. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

Дитина гралася у дворі в тихому селі разом зі своєю бабусею.

«Прилетів дрон «Lancet» і вбив маленьку дитину. Достатньо було одного осколка [щоб убити дитину]», — розповідає Ілона Фарреллу.

Це одна з багатьох сумних історій, які Фаррелл задокументував як репортер на передовій для інтернет-видання The Kyiv Independent.

Журналістка із західного Сіднею переїхала до розтрощеної війною країни через кілька місяців після того, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

«Проводячи тут репортажі роками, ти певною мірою звикаєш до цього світу темряви», — каже Фаррелл у програмі «Dateline».

«Але сидіти прямо навпроти Ілони й слухати, як вона розповідає про дітей, було справді болісно.

«Коли люди розповідають свою історію саме так, це все не просто вражає».

Ті, хто вижив у «людському сафарі»

Після того як у листопаді 2022 року українські війська звільнили Херсон, змусивши російські війська відступити за річку, Фаррелл спостерігав, як мешканці святкували на головній площі.

Вони пережили вісім місяців російської окупації, під час якої правозахисні організації зафіксували численні звинувачення у тотальних тортурах та сексуальному насильстві.

Росія послідовно стверджує, що її війська не скоювали військових злочинів.

«Бути там і бачити, як десятки тисяч людей днями ходять вулицями з українськими прапорами й вперше посміхаються без страху, було одним із найсильніших вражень у моєму житті», — каже Фаррелл.

Але незабаром терор повернувся до міста.

Сьогодні російські війська все ще дислокуються прямо на іншому березі річки, озброєні дронами з камерами, які несуть вибухівку, переслідуючи свої цілі та передаючи відео з ними в режимі реального часу пілотам.

A grey-looking river snakes through an industrial-looking town, with grey skies overhead. — Kherson is a port city located close to the Black Sea in southern Ukraine. Source: Supplied / The Kyiv Independent

Херсон — портове місто, розташоване неподалік від Чорного моря на півдні України. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

У колись жвавих прибережних передмістях Херсона життя практично зникло.

Місто неофіційно поділяється на «жовту» та «червону» зони, причому червона зона вважається найнебезпечнішою та найбільш вразливою до ударів дронів.

«Люди не затримуються надовго в червоній зоні. Вони знають, що це означає», — каже Фаррелл.

«Заїжджати туди автом — це майже як самогубна місія».

A man in a bulletproof vest holds a drone detector device as he looks about the street with a worried expression on his face. — Reporter Francis Farrell says some of Kherson's streets are "eerie", with the constant threat of drones keeping people away, while those outside often carry drone detectors to try to keep themselves safe. Source: Supplied / The Kyiv Independent

Репортер Френсіс Фаррелл зазначає, що деякі вулиці Херсона виглядають «моторошно»: постійна загроза дронів відлякує людей, а ті, хто перебуває на вулиці, часто носять із собою детектори дронів, намагаючись убезпечити себе. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

В Україні немає безпечних місць. Протягом останніх тижнів Росія розгорнула одну з найбільших повітряних атак за весь час війни. Хвиля з 70 ракет і понад 600 дронів по всій країні забрала життя щонайменше 11 людей і завдала значної шкоди собору, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У Херсоні цивільне населення стало цілеспрямованою і постійною мішенню ударів безпілотників, внаслідок яких з початку війни загинули сотні людей.

Фаррелл каже, що на вулицях панує «особливо моторошна атмосфера».

«Ти прислухаєшся до будь-яких звуків у повітрі. Ти завжди шукаєш, за чим можна сховатися, якщо раптом виникне загроза».

Кількість дронів, що щотижня запускаються на території Херсонської області, порівняно з минулим роком зросла більш ніж удвічі — до близько 5 500.

A residential apartment building is destroyed by a drone attack. — Kherson is attacked daily by drones and other unmanned aerial vehicles, which deliberately terrorise civilians. Source: AAP / Dmytro Smolienko/Ukrinform/Sipa USA

Херсон щодня піддається атакам дронів та інших безпілотних літальних апаратів, які навмисно тероризують цивільне населення. Джерело: AAP / Дмитро Смолієнко/Укрінформ/Sipa USA

16 червня внаслідок атаки дрона на пасажирський автобус у Херсоні загинув чоловік, а ще троє людей потрапили до лікарні. За кілька годин до цього в іншому інциденті було вражено машину швидкої допомоги.

Такі атаки стали звичним явищем.

Організація Об’єднаних Націй назвала атаки російських військ з використанням дронів проти мешканців Херсона «злочинами проти людства у вигляді вбивств».

Тут мешканці та чиновники називають те, що відбувається, інакше. Вони називають це «людським сафарі».

Росія публічно не відреагувала на заяву ООН. Її офіційні представники наполягають, що російські збройні сили не націлюються навмисно на цивільне населення.

Однак у звіті організації «Human Rights Watch» задокументовано, як російські безпілотники розкидають нові наземні міни в житлових районах міста.

Однією з їхніх жертв став Володимир Байдаров.

Фаррелл зустрів його в лікарні, де той ходив на милицях після того, як втратив ногу.

«Я йшов головною вулицею з візком. Я не побачив міну в траві… Наступив на неї — і все», — розповідає Володимир.

A man in a black top and dark pants sits on a bed. He has one leg cut off above the knee and has a serious expression on his face. — Volodymyr Baidarov, a resident of Kherson, Ukraine, lost his leg after stepping on a mine hidden in the grass. Source: Supplied / The Kyiv Independent

Володимир Байдаров, мешканець Херсона, втратив ногу, наступивши на міну, приховану в траві. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

Щоденна загроза загибелі в Херсоні змусила багатьох мешканців покинути це місто на півдні України. До війни його населення налічувало майже 300 000 осіб. Сьогодні, за оцінками, залишилася лише чверть.

Багато з тих, хто залишився, вважають, що їм більше нікуди йти, пояснює Фаррелл.

«Люди, які залишилися в Херсоні, — це часто ті, хто не має ні заощаджень, ні мережі підтримки в інших регіонах країни. Багато хто з них насправді не уявляє собі світу за межами рідного дому, де вони народилися й виросли».

«Такі люди, як Володимир, просто намагаються якось вижити. Зараз він у лікарні, і поки що не зовсім зрозуміло, як складеться його подальше життя.

«Я не побачив у його очах особливої надії».

Захист мешканців прифронтових територій

Ближче до лінії фронту в Херсонській області простий захисний щит змінив вигляд місцевості.

Мережа з понад 200 км протидронних сіток розвішана на стовпах і будівлях над ключовими дорогами, щоб перехоплювати дрони та їхні вибухові пристрої, перш ніж вони досягнуть наміченої наземної цілі.

A city street is covered by black netting, with cars driving beneath it. — More than 200km of roads in the Kherson region have been covered with anti-drone netting. Source: Supplied / The Kyiv Independent

Понад 200 км доріг у Херсонській області вкрито сітками проти дронів. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

Під ними люди звикли бачити небо крізь сітку.

Для Фаррелла, який регулярно відвідує прифронтові зони, цей вигляд є водночас заспокійливим і тривожним.

«Уздовж важливих доріг та в місцях, де людям може знадобитися пересуватися, особливо на транспортних засобах, щомісяця все більше таких ділянок покривають сітками», — каже він.

«Вони дійсно дають трохи спокою. Але водночас нагадують про небезпеку, тому це трохи моторошно».

Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про плани до кінця року накрити протидронними сітками 4 000 км доріг у найнебезпечніших районах країни.

Але у війні, де дрони є головними вбивцями з обох боків, важко повністю усунути небезпеку атак.

«Ті, хто встановлює сітку, можуть стати мішенню. Якщо в сітці з’являється прорив, її потрібно полагодити, і це знову стає мішенню», — каже Фаррелл.

Це постійний виклик, навіть поблизу таких об’єктів, як лікарні.

«Вони можуть використати дрон, який скине з висоти невелику бомбу. Вхід, автостоянка — все це потрібно повністю обтягнути сіткою, щоб запобігти такому розвитку подій».

Підтримуючи надію в зоні бойових дій

Для Фаррелла руйнування та терор — не єдині характерні риси Херсона.

Трохи далі від Дніпра видно ознаки життя: люди пристосовуються до нової реальності.

Друзі збираються в барах, а на розі вулиць продавці розкладають квіти.

«Коли потрапляєш у райони, де щодня дрони полюють на людей, ти справді опиняєшся в стані, коли ледь тримаєшся за життя. Але це не означає, що ті, хто залишається, не шукатимуть джерел радості, задоволення чи втечі», — каже Фаррелл.

Для дітей, які роками не ступали до справжнього класу, футбольне поле — рідкісний притулок, де можна розважитися.

Тренер В’ячеслав Рол тренує їх, поки вдалині лунають вибухи.

Якщо поблизу немає дрона, який змушує їх ховатися, вони продовжують тренуватися.

«Вони все бачать, все розуміють. Не треба їх лякати. Навпаки, треба зняти з них тиск», — каже В’ячеслав Фарреллу.

«Краще поговорити про щось інше. Пожартувати, посміятися».

A man wearing a green and white tracksuit top, a blue cap and glasses stands outside with a serious expression on his face. — Football coach Viacheslav Rol in the Ukrainian city of Kherson says he's determined to keep training with kids to give them some fun amid the ongoing conflict. Source: Supplied / The Kyiv Independent

Футбольний тренер В'ячеслав Рол із українського міста Херсон заявляє, що твердо вирішив продовжувати тренувати дітей, щоб подарувати їм трохи радості в умовах триваючого конфлікту. Джерело: Надано / The Kyiv Independent

Фаррелл каже, що люди шукають способи процвітати попри війну.

«Гадаю, це було дуже важливо для дитячої футбольної команди. Багато дітей пережили досить травматичні події. Можливо, їхні батьки воюють десь на передовій, але вони все одно залишаються дітьми, які ростуть, і час не стоїть на місці.

Їм потрібно жити».

Поки мешканці міста знову відкривають для себе маленькі миті радості, інші дарують світові нове життя.

Коли Фаррелл зустрів фельдшерку Ілону, до народження її першої дитини залишалося всього кілька днів.

Хоча деякі майбутні мами з оптимізмом сподіваються, що в Херсоні незабаром настануть кращі дні, Ілона вирішила, що майбутнє її дитини — десь інде.

«З цим важко жити», — каже вона Фарреллу.

«Сказати, що я народила б дитину і залишилася тут… це було б трохи егоїстично».

Але для Фаррелла її вагітність уособлює саму суть життя в Херсоні.

«Хоча це місто асоціюється з образами війни, смерті та дронів у небі, важливо розуміти, що це все ще місто. Люди тут і досі народжуються», — каже Фаррелл.

«Населення значно зменшилося порівняно з тим, що було раніше, але багато людей досі тут живуть і бачать тут своє майбутнє».

Цифрове висвітлення війни між Росією та Україною від SBS News

Читачі, які потребують підтримки у сфері психічного здоров’я, можуть звернутися до організації Beyond Blue за номером 1300 22 4636. Більше інформації можна знайти на сайті beyondblue.org.au. Організація Embrace Multicultural Mental Healthнадає підтримку людям із різних культурних та мовних середовищ.

Дивіться свої улюблені випуски програми «Dateline» цілодобово на спеціальномуканалі «Dateline»сервісу SBS On Demand. Щоб бути в курсі останніх новин від SBS News,завантажте наш додаток тапідпишіться на нашу розсилку.

Щоб бути в курсі останніх новин від SBS News, завантажте наш додаток та підпишіться на нашу розсилку.

******

For the latest from SBS News, download our app and subscribe to our newsletter.

Дізнавайтеся більше: SBS українською

Новини і аналітика українською І SBS Українською | SBS Ukrainian

Україна сьогодні - 19-06-2026 | SBS Ukrainian

Бюлетень SBS новин - 19-06-2026 | SBS Ukrainian

1. Архиєпископ Володимир Війтишин про покликання, початки виходу Церкви з підпілля і поміч журналістів... | SBS Ukrainian

2. Архиєпископ Володимир Війтишин про війну, біженців, митрополію і єднання народу | SBS Ukrainian

******

Може вас зацікавить...

Дещо про минулу й майбутню Прощу УГКЦ, ремонт катедри і храмове свято | SBS Ukrainian